Промислова історія Варшави розпочалась з часів фабрик у 18 столітті. Саме у цей період у місті, крім ремісничих майстерень, почали виникати спеціалізовані підприємства, де масово працювали наймані робітники. Після 1989 року найбільші варшавські заводи збанкрутували та були ліквідовані, включно з радіозаводом у Волі. У цьому матеріалі на warsaw-name.eu ми більш детально розповімо про роботу варшавських фабрик.
Середмістя
Першим промисловим районом у Варшаві було Повісле. На початку 19 століття ця місцевість почала активно розбудовуватись. У цей період на місцевих промислових підприємствах було зайнято близько половини робітників Варшави. Для будівництва фабрик обрали цей район, адже територія була розташована неподалік Віслинського шляху.
У 1828 році у цій місцевості було збудовано перший польський паровий млин. Через двадцять років відкрилися Майстерні пароплавства Августа Замойського. У 1858 році інженер Константинополя Рудзкий вирішив створити ливарний завод, який би співпрацював з інвестиціями його корабельні. Згодом ця компанія перетворилася на металургійного магната. Протягом 19 століття фабрика виготовила 20% усіх мостів, які були побудовані в Російській імперії.
У цьому районі також діяла фабрика державних машин. Саме звідси було відправлено перші вагони, замовлені для Варшавсько-Віденської та Варшавсько-Петербурзької залізниць. Станом на 1865 рік у варшавському районі Повісле було вже 20 заводів.
Воля
У середині 19 століття значних трансформацій зазнав район Воля. Саме у цій місцевості були побудовані такі символи варшавської промисловості, як металургійний завод Норблін, механічні заводи фірми Borman i Szwede і найбільша міська пивоварня Haberbusch і Schiele.
На початку 20 століття на Варшаву припадало майже 20% виробництва в Королівстві Польському. Це був справжній промисловий стрибок. У віці від 20 до 60 років кожен третій варшав’янин і кожна десята варшав’янка були зайняті в промисловості. Неповнолітні й люди похилого віку також підробляли на фабриках, виконуючи роботу підмайстра. Звісно, це було незаконно, але так люди намагались заробити хоч щось на життя.
У 1904 році відомі заводи Lilpop Rau і Loewenstein перенесли значну частину свого виробництва до нового комплексу у Волі, адже там були кращі умови. На той час у компанії працювало понад 1900 робітників.
У 1893 році сім підприємців заснували “Промислове акціонерне товариство”. Вони виробляли арматуру на вулиці Сієнна. Свою продукцію вони позначали абревіатурою P7P, що означало “придане семи дівчат” — дочок інвесторів. Згодом власники цього товариства отримали Нобелівську премію за Quo Vadis. Після цього компанія вирішила змінити назву на URSUS і розширити виробництво, включивши двигуни внутрішнього згоряння та дизельні двигуни.
У 1918 році на заводі створили дослідний зразок сільськогосподарського трактора. У 1923 році компанія переїхала на нову фабрику в Чеховіце поблизу Варшави, сучасний район Урсус. У міжвоєнний період заводи випускали вантажівки, автобуси, мотоцикли, танки. Свою промислову історію район Воля відновив у 1945 році, коли на місці націоналізованих заводів були побудовані нові заводи.
Також ще одним промисловим районом у Варшаві була Прага. У 60-х роках 19 століття це було занедбане передмістя. Промисловий підйом району розпочався з розвитком залізниці — відкриттям Петербурзької та Тереспольської залізниць. Також тут активно розвивалась металургія. Одним із найбільших підприємств міста став Варшавський металургійний завод. Це був ще один результат розвитку польської залізниці.