Сфера розвитку сільського господарства є дуже важливою для розвитку Польщі. Адже левова частина населення працює та розвивається саме у цій сфері. Фермери у Польщі є основною частиною електорату, тож політики роблять усе можливе, аби задовольнити їх. Сільське господарство є своєрідним фундаментом для багатьох інших галузей польської економіки, пише сайт warsaw-name.eu. Тому ситуація у цій сфері була й залишається надзвичайно важливим критерієм успіху польської політики євроінтеграції. Також дізнавайтеся про фабрику харчової промисловості SuperDrob.
Що відбулося в аграрній сфері перед вступом в ЄС?
З-поміж країн з перехідною економікою Польща була однією з перших постсоціалістичних країн, яка встановила курс на інтеграцію до Європейського Союзу і налагодила дипломатичні відносини з Європейською комісією. У травні 2004 року Польща приєдналася до ЄС. Одним з основних чинників, що вплинули на здійснення незначних послаблень у вимогах від ЄС, була велика масштабність та складність завдання, які стояли перед польським аграрним сектором.
Польща виділялася з-поміж інших країн-претенденток на членство не лише масштабом і чисельністю населення, а й сільським господарством, де зосереджено понад 40% території країни. У сільському господарстві нараховувалось понад два мільйони фермерських господарств, які потребували державної підтримки. Тож реформування сільського господарства у межах наближення до спільної аграрної політики було серйозним викликом.
Підготовка до вступу в ЄС була поступовою. У той час у Польщі активно розвивалось органічне сільське господарство. Цьому сприяло кілька чинників:
- багаті природні ресурси сільської місцевості;
- велика кількість вільного сільського населення;
- політична воля.
Цей сільськогосподарський напрям отримав поштовх із запровадженням фінансової підтримки у 1999 році та додаткового регулювання у 2002 році. За перший рік кількість органічних ферм зросла з 410 до 555 господарств, а вже у 2002 році їх кількість перевищила 2000 господарств.
Реформи згідно з вимогами ЄС
Першими законодавчими змінами у сфері сільського господарства стало впровадження відповідних директив і регламентів ЄС у національне законодавство Польщі. Серед них:
- водна рамкова директива. Польща впровадила заходи для дотримання вимог директиви, які включають зменшення сільськогосподарського забруднення та забезпечення сталого управління водними ресурсами у сільськогосподарській діяльності;
- нітратна директива. Вона спрямована на захист якості води шляхом запобігання забрудненню нітратами від сільськогосподарської діяльності. Дотримання положень цієї директиви передбачало впровадження належних сільськогосподарських практик для мінімізації втрат азоту;
- директиви про захист диких птахів. Вони спрямовані на захист біорізноманіття та збереження природних оселищ на всій території ЄС. Польща запровадила заходи для забезпечення захисту важливих видів птахів у сільськогосподарських ландшафтах, зокрема створення природоохоронних територій;
- регламенти ЄС про органічне сільське господарство. Вони необхідні для створення стандартів роботи органічного фермерства та для правильного маркування органічних продуктів. Введення регламенту сприяло вирощуванню продуктів без використання синтетичних добрив та пестицидів.
Які можна прослідкувати перші зміни?
У перехідний період перед вступом Польщі до Європейського Союзу у країні діяла Спеціальна передвступна програма для сільського господарства і сільського розвитку. Вона мала припинити своє існування у 2004 році. Проте з метою фінансування проєктів, діяльність яких була затверджена до вказаної дати, вона продовжила свою дію до 2006 року. До кінця 2006 року фонди цієї програми були повністю використані, а залишкові платежі було профінансовано коштами з Плану розвитку сільської місцевості. За 2 роки після вступу в ЄС польський фермер, який мав у власності понад гектар землі, отримував за це виплати у розмірі 505 злотих за гектар.
Після вступу Польщі до ЄС у травні 2004 року можна прослідкувати певні зміни. Наприклад у період з 2002 року по 2005 рік сталися наступні зміни:
- загальна кількість аграрних господарств у Польщі знизилася на 20 тисяч. При цьому скорочення в основному належить до господарств з площею від 1 до 20 гектарів. Скорочення кількості цих земельних ділянок відбувалося через відсутність прямих виплат для їх підтримки;
- спостерігалося збільшення кількості господарств площею понад 20 гектарів. Аналогічна тенденція склалася і при використанні земельних угідь. Це може означати, що у період після приєднання Польщі до ЄС, була проведена певне переоцінювання значення поняття «найменше господарство».
Сільське господарство Польщі після вступу країни в ЄС показало позитивну динаміку розвитку, що проявилася у зростанні обсягів виробництва аграрної продукції та її експорту, збільшенні дотацій та підвищенні доходів великих та середніх господарств. Та все ж процес адаптації аграрного сектора Польщі до умов господарювання обʼєднаної Європи відбувався не гладко. Посилилася поляризація у доходах між великими та середніми господарствами з одного боку та маленькими – з іншого, доходи яких не збільшилися. У перші 3,5 роки перебування країни в ЄС був характерним процес збільшення господарств, який відбувався на тлі суттєвого підвищення цін на землю. Та все ж польське суспільство позитивно оцінює наслідки приєднання країни до ЄС для сільського господарства, про що свідчать численні соціологічні опитування, проведені у Польщі.
Підвищення обізнаності серед населення
Уряд Польщі проводив і проводить заходи щодо підвищення обізнаності та розповсюдження знань про ведення сталого сільського господарства, надання фінансових стимулів та заохочень. У Польщі з року в рік багато уваги приділяється навчанню керівників фермерських господарств усіх вікових груп, водночас найбільша увага приділяється практиці.
У Польщі багато років функціонує Дорадча служба. Її функцією є допомога сільськогосподарським виробникам (фермерам) в ефективному веденні господарства, консультування сільського населення з питань економічної діяльності на сільських територіях, поширення техніко-технологічних інновацій, розʼяснення нормативно-правових нововведень. На етапі вступу Польщі в ЄС функції служби були суттєво розширені. Увага спеціалістів зосереджувалась на розʼясненні господарям європейських нововведень, консультаційній підтримці, допомозі фермерам в отриманні кредитів і субсидій тощо. За бажанням господарів фахівці-дорадники допомагали у веденні бухгалтерського обліку.
Після того, як Польща затвердила напрямок інтеграції до ЄС і далі, з моменту набуття членства, для неї відкрилась можливість отримувати кошти з різних європейських програм та фондів. Програма, яка передбачала залучення як національного, так і європейського фінансування у межах Структурних фондів та Фонду згуртування, ґрунтувалася на Національному плані розвитку сільських територій Польщі. Це комплексний документ, що визначав соціально-економічну стратегію Польщі у перші роки її членства в ЄС.
