Найбільшим промисловим підприємством міжвоєнної Варшави було Lilpop, Rau i Loewenstein — польська інженерна компанія. Почавши з виробництва сільськогосподарської техніки, вона свого часу змогла задовольнити вимоги транспортної, автомобільної та металургійної галузей у всій країні, пише сайт warsaw-name.eu.
Історія заснування та розвитку компанії Lilpop, Rau i Loewenstein
У 1818 році Томас Еванс та Джозеф Морріс очолили Odlewnia i Rządowa Fabryka Machin, першу чавуноливарну фабрику у Варшаві. Коли другий з них залишив бізнес у 1824 році, Томас Еванс разом зі своїм братом Ендрю взялися за його розвиток під новою назвою Bracia Evans. Сформувавши бригаду з близько 150 робітників, вони зосередилися на виготовленні чавунного сільськогосподарського обладнання. Під час Листопадового повстання команда почала забезпечувати Військо Польське гарматами.
Після розгортання Кримської війни фабрика Bracia Evans почала занепадати, бо її власники як британські громадяни були змушені покинути залежні території Російської імперії. На той момент серед її обдарованих робітників вирізнявся Станіслав Лілпоп, інженер, механік та винахідник. Закінчивши навчання в Англії, Німеччині та Франції, він повернувся у Польщу та очолив завод. Згодом новий власник об’єднав її зі своєю фірмою під назвою Evans, Lilpop et Comp.
Посівши місце першого офіційного концерну у Польщі, нова компанія володіла залізорудними шахтами, механічним та сталеливарними заводами. Серед її продукції великий попит мала жниварка Amerykanka, яка була створена за зразком попередніх моделей Лілпопа. Реалізувавши понад 90 екземплярів за 6 років, власник продав ліцензію на її виробництво британській компанії Ransomes, Sims and Jefferies Limited. Так, винахід був нагороджений срібною медаллю на Всесвітній виставці 1867 року. Після смерті Станіслава Лілпопа у 1866 році керівницею стала його дружина Джоанна Лілпоп, а пізніше — їхні діти.
Новим генеральним директором перейменованої компанії Lilpop, Rau i Loewenstein став Бонавентура Тепліц. До 1877 року вона відповідала за понад чверть всього промислового виробництва Польщі. Після цього Російська імперія встановила меркантильну систему, яка суттєво ускладнила міжнародну торгівлю для польських підприємців. Адаптуючись до нових умов, фабрика побудувала величезний залізопрокатний завод, а старий чавуноливарний перетворила на найбільший у країні.
У 1905 році помер Бонавентура Тепліц, який очолював компанію Lilpop, Rau i Loewenstein майже 40 років. Під час Першої світової війни царський уряд евакуював її разом з колективом до Кременчука. Після польсько-радянського конфлікту до Варшави вдалося повернути лише невелику частину обладнання фабрики, яке перед цим захопили більшовики. У 1921 році вона почала відбудовуватися та модернізуватися на рідній землі. Її асортимент розширився завдяки локомотивам, залізничним та трамвайним вагонам, кузовам автобусів, шасі для вантажівок та іншій продукції.
Під час Другої світової війни компанія Lilpop, Rau i Loewenstein опинилася у підпорядкуванні нацистського промислового конгломерату Reichswerke Hermann Göring. Після Варшавського повстання її завод був знищений разом з рештою міста. У мирний період фабрика була націоналізована новою комуністичною владою, яка позбавила її змоги продовжувати приватну діяльність.
Внесок та значення діяльності компанії Lilpop, Rau i Loewenstein
Компанія Lilpop, Rau i Loewenstein відіграла важливу роль у промисловому розвитку Польщі. Їй вдалося підготувати низку фахівців, серед яких Кароль Адамецький, Станіслав Ольшевський, Болеслав Прус та інші. У 21 столітті розпочалася трансформація історичного промислового об’єкта на сучасний багатофункціональний комплекс, який прагне поєднати архітектурну спадщину минулого з інноваціями сьогодення.
