Світло – те, без чого ми не уявляємо свою буденність. Це те, що нам дарує комфорт і полегшує життя. Але ще декілька століть тому наші предки використовували свічки для того, щоб освітити помешкання. Згодом вже у місті з’явились перші електростанції, пише сайт warsaw-name.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про появу електростанцій у Варшаві.
Газові станції
У 1856 році у Варшаві вперше з’явились газові станції. Завдяки цьому жителі міста мали змогу користуватись газовим освітленням. Через сорок років у столиці запрацювали перші електростанції. Спершу вони постачали електроенергію для промислових підприємств. У 1895 році на вулиці Маршаловській встановили електростанцію, яка забезпечувала світлом виставкову площу на вулиці Ординацькій.
Проєкт
У 1898 році варшавська влада представила проєкт нової електростанції, яка мала б працювати на більшій потужності, ніж газова. Її планували збудувати в одному з районів Варшави у Повіслому. Але виникли певні труднощі. Товариство Дессау, яке керувало газовими лампами, заборонило встановлювати нову електростанцію у місті. Зрештою було знайдено мирне рішення, і товариство Дессау отримало дозвіл продовжувати використовувати газові лампи. Кілька тисяч газових ліхтарів освітлювали вулиці протягом кількох десятків років.
У 1901 році Рада міністрів Польщі уклала договір з російською електротехнічною компанією щодо виробництва та постачання електроенергії у Варшаву. Для будівництва обрали ділянку у районі Повісле на перехресті вулиць Добра та Лещинської. Підприємство мало вихід до річки Вісла.
За угодою електрична компанія повинна була перераховувати місту суму в розмірі 7 відсотків валового доходу. Також в договорі було вказано те, що очищення технічних вод буде відбуватись за допомогою Вісли. На жаль, тоді не було враховано, що робота підприємства поруч з житловими будинками буде негативно впливати на здоров’я населення. Жителі району Повісле та прилеглих районів скаржилися на запиленість повітря протягом усього часу роботи електростанції.
Робота електростанції
У 1904 році електростанція у Повісле розпочала свою роботу. Підприємство опалювалось вугіллям, переважно російським, яке доставлялося кінними возами. У наступні роки роботи електростанції були зроблені нові інвестиції. У 1912 році був збудований новий десятиметровий димар, який височів над заводом аж до 1938 року.
У 1914 році електростанцію з’єднали з річкою Вісла підземними каналами, які подавали і випускали охолоджену воду. Коли у 1918 році Варшаву захопили німці, то вони використовували територію електростанції для перебування своїх військ. 11 листопада 1918 року Польща здобула незалежність. Тоді електростанція ще протягом семи років перебувала під керівництвом Державного правління. У 1924 році підприємство перейшло під порядкування Електротехнічного товариства. Але це тривало недовго, адже вже у 1936 році Варшавська електростанція перейшла у власність держави.
Під час Другої світової війни завод потрапив під артобстріл. Тож підприємство було змушене працювати з перервами. Коли німці захопили Варшаву, вони передали електростанцію під військовий, а потім цивільний нагляд, зберігаючи польське управління. Варшавські повстанці прагнули повністю повернути собі електростанцію, тож вирішили діяти. Перед початком повстання був розроблений детальний план захоплення електростанції. Акція почалася з підриву заряду вибухівки вагою приблизно 10 кілограмів, розміщеного в майстерні біля групи німецьких солдатів. Повстанці почали атакувати німців, які захищали електростанцію.
Захоплення електростанції було одним із найбільших успіхів повстанців, адже цей завод постачав енергію, яка дозволяла виробляти гранати, міни та вогнемети. Також світло було не тільки у квартирах, а й друкарнях, а головне — у лікарнях, де перебували поранені військові.