Чи знаєте ви найвидатніших сучасних польських біологів, які присвятили своє життя вивченню навколишнього середовища та пошукам шляхів збереження екології? Одним із таких у сучасній Польщі є Станіслав Ракуса-Сущевський, який вивів науки про навколишнє середовище та живі організми на зовсім новий рівень. У нашій статті на warsaw-name.eu ми розповімо про життя та найбільші наукові досягнення видатного уродженця Варшави Станіслава Ракуса-Сущевського.
Станіслав Ракуса-Сущевський: із чого починав видатний біолог?
Станіслав Ракуса-Сущевський народився 11 лютого 1938 року у Варшаві. За своє життя він здобув чимало відзнак та досягнень: він – професор природничих наук, видатний польський біолог сьогодення, єдиний у країні засновник Польської антарктичної станції імені Генрика Арцтовського, який знаходиться на острові Кінг-Джордж у Західній Антарктиці, а також один із засновників польської полярної програми, видатний океанолог та член Польської академії наук.
Свої перші серйозні досягнення Станіслав Ракуса-Сущевський здобув вже у 1961 році. Тоді він закінчив Варшавський університет та отримав ступінь магістра гідробіології. Слід зазначити, що на той час у Польщі спеціалістів з гідробіології можна було порахувати на одній руці. Після завершення навчання, майбутній вчений працював на кафедрі гідробіології, де відразу проявив свої здібності, знання та безкінечну жагу пізнавати світ. Через рік, у 1962, Станіслав поїхав у Бразилію, де впродовж одного року відбував стажування в Інституті океанології університету Сан-Паулу.
Проте за кордоном майбутній вчений не планував своєї діяльності, тому повернувся до рідної Варшави і розпочав працювати в Інституті морського рибного господарства. Під час роботи він одночасно працював над докторською дисертацією на факультеті океанології та морського рибальства Вищої сільськогосподарської школи в Ольштині. Станіслав успішно захистив дисертацію у 1968 році і тоді зрозумів, у чому його призначення.
Габілітованим доктором, тобто володарем другого наукового ступеня, Станіслав став у Інституті експериментальної біології імені М. Ненцького. У цьому інституті вчений пропрацював майже десять років. Він брав активну участь у різноманітних арктичних експедиціях та став першим поляком, який відвідав експедиції на станції «Молодіжній» та «McMurdo». У 1975 році Станіслав вкотре змінив своє робоче місце та почав працювати в Інституті екології Польської академії наук.
Саме у цей час ім’я Станіслава Ракуса-Сущевського стало відомим серед науковців з усього світу: у 1976-77 роках Станіслав став ініціатором створення антарктичної станції, а згодом і керівником експедиції Польської антарктичної станиції імені Генрика Арцтовського.
Станіслав Ракуса-Сущевський – перший учений із Варшави, який відкрив свою антарктичну станцію, діяльність якої відіграє важливу роль у розвитку науки та сучасних технологій.
Професор природничих наук: яких висот досягнув відомий учений?
Після успішного відкриття антарктичної станції Станіслав Ракуса-Сущевський отримав звання професора природничих наук. Його наукові дослідження охоплювали біологію полярних морів, а такою фізіологію та екологію морських організмів.
У 1992 році завдяки зусиллям Станіслава в Інституті екології Польської академії наук появилась окремий підрозділ – Кафедра біології Антарктики Польської академії наук. Аж до 2005 року Ракуса-Сущевський очолював цей заклад, а після він став постійним представником Польської академії наук.
На той час Станіславу виповнилось уже 67 років, але він не припинив своєї наукової діяльності: після виходу на пенсію вчений перекладав історичні книги, а саме давні щоденники полярних експедицій.
Його великий вклад у розвиток науки та досліджень оцінили і у світі. У 2001 році Станіслав підписав договір між Департаментом антарктичної біології Польської академії наук та Українським антарктичним центром про наукову і логістичну співпрацю в Антарктиці. Це дозволило йому розширити можливості досліджень та заохочувати ще більшу кількість науковців задля спільної праці.
Нагороди та міжнародне визнання
У 2004 році Станіслав Ракуса-Сущевський став членом Польської академії наук, з 2020 року він вважається дійним членом-кореспондентом організації. Окрім цього, Станіслав очолює Варшавське наукове товариство, є заступником голови відділу біологічних наук ПАК.
Звання почесного доктора Станіслав отримав і за кордоном, зокрема таку нагороду присвоїла йому Російська академія наук. У 2013 році і Українська академія наук нагородила Станіслава Ракуса-Сущевського званням почесного доктора.
Окрім цього, Станіслав Ракуса-Сущевський – володар титулу доктора honoris causa, Кавалерського Хреста та Офіцерського Хреста Ордена Відродження Польщі, власник медалі Антарктики Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки, володар медалі Рамон-Кахаля Іспанської академії наук. За зміцнення міжнародної позиції Польщі Міністр закордонних справ Польщі нагородив Станіслава Ракуса-Сущевського почесною відзнакою та одним із найпрестижніших титулів сьогодення – «Bene Merito».
Також ім’ям видатного вченого було названо мис Ракуси та затоку Сущевського, яка знаходиться на острові Кінг-Джордж.
Наукова станція Г. Арцтовського – найбільше досягнення Станіслава Ракуса-Сущевського
Станція імені Арцтовського — польська наукова антарктична станція на острові Кінг-Джордж в групі Південних Шетландських островів. Станцію Г. Арцтовського було створено у лютому 1977 року, нею повністю опікується Польська академія наук. Основними напрямками досліджень закладу є морська біологія, океанографія, геологія, кліматологія, метеорологія, екологія та магнетизм.
Генрик Арцтовський – учений, польський дослідник Антарктики, саме на його честь було названо унікальну станцію Станіслава Ракуса-Сущевського.
Це єдина станція в Антарктиці, яка працює постійно з 1977 року. Діяльність станції надзвичайно плідна та прогресивна: вона сприяє розвитку фундаментальних досліджень у галузі риболовлі, охорони живих ресурсів Антарктики, а також великої кількості інших досліджень, які мають вагомий вплив у розвитку сучасної науки.
Особливості станції Г. Арцтовського
Станція Г. Арцтовського доступна і для відвідувачів, які цікавляться науковими дослідженнями. Це одна з найбільш відвідуваних наукових станцій в Антарктиді, куди потрапити може будь-який охочий. Пляжі станції містять велику кількість китових кісток, які вважаються місцевими реліквіями. Нерідко можна зустріти новини про те, як станція Генрика Арцтовського запрошує охочих взяти участь у дослідницьких експедиціях. Саме так, будь-хто може стати учасником нового відкриття. Часто на роботу до станції запрошують і звичайних поварів, механіків чи електриків. Зауважимо, що це єдина наукова станція у світі, яка запрошує відвідувачів у будь-яку пору.
Особливістю станції Г. Арцтовського є також те, що це цілорічний науково-дослідний заклад. Він працює безперервно під керівництвом Інституту біохімії та біофізики Польської академії наук. Станцію також використовують для наукових досліджень учені з усього світу. Відстань станції від Польщі становить більше чотирнадцяти тисяч кілометрів.
