На початку 20 століття польська наука була у скрутному становищі, адже неабиякий вплив на державу мала Російська імперія. В країні проводилась політика русифікації, тож розвивати щось власне було складно. У цьому матеріалі на warsaw-name.eu ми більш детально розповімо про те як виникло Варшавське наукове об’єднання.
Поява
Довгий час російська влада зволікала над тим, аби дозволити польським діячам створити в країні національні товариства та установи. Усе змінилось у 1905 році, коли в імперії почалась помірна лібералізація системи.
У 1906 році у Варшаві було засновано Тимчасове положення про товариства і союзи. Згодом наступного року на основі цього положення у столиці з’явилось Варшавське наукове товариство. Перші збори відбулись 25 листопада 1907 року. Дату обрали символічну, адже саме в цей день виповнилось 45 років з дня відкриття Варшавської головної школи.
Ініціатори створення товариства співпрацювали з фондом Юзефа Мʼяновського, підтримуючи дослідницьку та видавничу роботу. Також об’єднання мало власного юриста, який підготував статут, в якому була окреслена мета цієї спільноти. Зокрема товариство було створене для того, аби розвивати і підтримувати дослідження у всіх наукових галузях та популяризувати публікації польською мовою. Відповідно до статуту, робота товариства обмежувалася територією Королівства Польського. На базі цієї установи було створено три факультети, зокрема лінгвістики та літератури, антропології та соціальних наук, історії та філософії, математики та природничих наук.
Діяльність
Декілька разів на тиждень члени товариства організовували збори, де обговорювали власні публікації, виділення коштів на наукові дослідження, організацію конкурсів, лекцій, а також говорили про опіку над бібліотеками, майстернями та різноманітними колекціями. Товариство організувало дослідження через розгалужену мережу майстерень, дослідницьких установ і лабораторій.
У 1913 році при Варшавському науковому об’єднанні було створено Раду наукових майстерень. Також товариство мало власну пресу, зокрема газету Rocznik. У період, коли у Польщі відновлювалась незалежність, установа функціонувала як державно-приватна організація. Важливим джерелом доходу були приватні пожертви меценатів. У 1911 році граф Потоцький подарував товариству будинок, аби воно могло повноцінно працювати.
Розширення у роки Другої Речі Посполитої
У 1918 році Польща здобула незалежність. Саме у цей період товариство поширило свою діяльність на всю країну. У 1922 році було прийнято новий статут варшавського об’єднання. Також діяла вчена рада, яку організували працівники товариства. У перші роки незалежності варшавська установа заснувала Біологічний інститут імені Марселя Ненського та Антропологічний інститут. У складі інституту діяв Музей доісторичної історії імені Еразма Маєвського.
Була змінена діяльність окремих факультетів товариства. Також було створено ще два, зокрема біологічних і технічних наук. Під час Другої світової війни Варшавське наукове товариство продовжувало свою підпільну діяльність. Організовували наукові зібрання та підтримували таємну вищу освіту. У результаті війни об’єднання зазнало значних втрат в особовому складі. Матеріальні втрати включали знищення штаб-квартири, зокрема палацу Сташиця та багатьох заводів, майстерень і лабораторій.
Після війни Інститут експериментальної біології імені Марселя Ненського був відділений від Варшавського наукового товариства. Діяльність товариства зменшилась, адже тодішня влада прагнула знищити традицію польської науки, а потім підпорядкувати її комуністичній ідеології.