Історія дамби Влоцлавек

Через Варшаву протікає ріка Вісла. На річці знаходиться гребля Влоцлавек, що розташована за 100 кілометрів від столиці Польщі. Більше на сайті warsaw-name.

Як збудували дамбу

Питання встановлення дамб на Віслі є постійною проблемою, яка виникає час від часу. Адже наявність дамб впливає на екологічний стан водойми й не завжди в найкращому розумінні.

Ідея побудувати дамбу бере свій початок з 1957 року. В цей час Водогосподарський комітет Польської академії представив проєкт регулювання Нижньої Вісли. За першочерговим планом спочатку на річці мали встановити дев’ять водних загород, які отримали назву «Каскади Нижньої Вісли».

Вони мали з’явитися в містах: Влоцлавеку, Нешаві, Плоцку, Вишогруді, Хелмні, Солеці Куявському, Тчеві та Опалениці. Спершу дамбу почали будувати у Влоцлавеку. Будівництво стартувало в 1963 році.

Дамбу ввели в повноцінну експлуатацію 17 жовтня 1970 року, разом з нею запустили й гідроелектростанцію. Окрім цього у Влоцлавеку збудували водосховище, його загальна площа склала понад 7 тисяч гектарів.

За попередніми планами дамба у Влоцлавеку мала працювати протягом десяти років, а після цього терміну її повинні були розвантажити іншими дамбами. Місцева влада розпочала підготовку до будівництва, однак у зв’язку з розвалом Радянського Союзу економічне становище Польщі було вкрай складним, тому ідею будівництва нових дамб відклали на невизначений час.

Проте, з часом про розвантаження дамби у Влоцлавеку забули й в результаті залишалася невирішеною проблема гребель, яка до того ж постійно спричиняє шкоду для навколишнього середовища.

Як влада розв’язує питання дамб

Вперше про проблеми дамби у Влоцлавеку заговорили в 1990 році. Саме в цей час провели технічну перевірку споруди. Результати перевірки були невтішними: дамба потребувала термінового відновлення, однак і цей фактор не зміг би вирішити екологічні та технічні проблеми.

Експерти пояснюють, що гребля за проєктом мала бути однією з семи частин каскаду дамб, тому стільки часу самостійно функціонувати вона не може. Через це навіть після капітальної реконструкції можливість затоплення та екологічної катастрофи лише відтермінується на певний термін.

В 1999 році на дамбі Влоцлавек з’явився тимчасовий водозлив, головним завданням якого було зниження тиску води.

Найкращий варіант для порятунку дамби

Після 1999 року влада Польщі розпочинає юридичні напрацювання та шукає варіанти розв’язання проблеми дамби. В результаті міністр екології презентував суспільству сім варіантів як можливо вирішити катастрофу, яка неминуче насувається. 

Одним з найбільш доцільних способів є будівництво ще однієї дамби, яка з часом змогла б повністю замінити греблю Влоцлавек. І як наслідок багатостраждальну дамбу могли демонтувати. Нову греблю мали намір збудувати в Нешаві.

Остання сходинка на Нижній Віслі має на меті повністю відгородити Влоцлавек та нижнє русло ріки. Саме цей варіант зміг би ефективно керувати екологічним станом греблі. Однак, будівництво нової дамби наштовхується на чимало підводних каменів, тому незрозуміло чи з’явиться врешті-решт дамба в Нешаві.

Так, будівництво знаходиться в природоохоронній зоні, тому обов’язково необхідно отримувати юридичний і водний дозволи для спорудження водосховища під дамбою.

В Міністерстві охорони навколишнього середовища вважають, що їхнє відомство не наділене повноваженнями розв’язати питання про початок будівництва дамби й електростанції. Адже дозволи на відповідне будівництво надають воєвода та староста.

В той самий час в урядовому відомстві вказували, що у випадку неможливості завершити будівництво в Нешаві, влада побудує дамбу у Варшаві. Щоправда, вартість нового будівництва оцінили у двісті мільйонів злотих. Окрім цього на облаштування гідротехнічних споруд вздовж Вісли доведеться витратити ще близько півмільйона злотих. Гроші на будівництво планують частково виділити з державного бюджету, а також з інвестиційної програми Європейського Союзу «Інфраструктура та довкілля». Враховуючи це будівництво нової дамби так і залишається під питанням.

Які наслідки несе відсутність ремонту і реконструкції дамби

Фахівці провели дослідження, що було б у випадку, якби влада не займалася ремонтом дамби у Влоцлавеку. Наслідком таких дій була б неминуча будівельна катастрофа. Вода, яка назбиралася у водосховищі за десятки років, могла затопити населені пункти, які розташовані неподалік нього.

Катастрофа досягнула б величезних масштабів, адже на територіях, які могли опинитися під водою, проживали близько 300 тисяч людей. Окрім цього на дні водосховища накопичилися мільйони метрів кубічних токсичного мулу. Тому внаслідок прориву дамби отруйні речовини одразу ж потрапляють на гектари земель, під загрозою забруднення опинилася і нижня Вісла.

Затоплення Варшави у 2010 році

Всередині травня 2010 року через рясні опади країни Центральної Європи постраждали від повені. В Польщі найбільше повінь зачепила Варшаву. Так, 18 травня в річці Вісла зафіксували найвищий рівень води за останні 160 років.

За 100 кілометрів від столиці Польщі відбувся прорив дамби, внаслідок чого вода затопила 18 населених пунктів. З місць постійного проживання довелося евакуювати понад три тисячі людей. На жаль, повінь забрала життя 22 людей.

Місцева влада довго з’ясувала причини небувалого руйнування дамби. На той час міністр внутрішніх справ Польщі Єжи Міллер заявив, що винуватцем руйнування дамби на Віслі стали бобри, які поселилися вздовж всієї захисної споруди.

Гризуни активно рили тунелі в захисних спорудах, таким чином послаблюючи їх. В той самий час віце-спікер Сейму Стефан Неселовський стверджував, що бобри жодним чином не причетні до повені, адже це могли зробити лише мускусні пацюки, які завдали великої шкоди.

На думку екологів, повінь 2010 року стала найбільшою надзвичайною подією за останніх пів століття. На щастя, дамбу вдалося відновити та усунути загрозливі наслідки прориву у Влоцлавеку.  

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.