Важливу роль у становленні сучасної молекулярної біології, біології розвитку та ембріології відіграла науковиця Магдалена Жерницька-Гетц. Змінивши уявлення академічного світу про процеси розвитку клітин та органів, вона вдосконалила методи лікування у галузі біомедичних наук, пише warsaw-name.eu.
Ранні роки та науковий шлях Магдалени Жерницької-Гетц
Магдалена Жерницька-Гетц народилася 30 серпня 1963 року у Варшаві. Вступивши до Варшавського університету, вона відмінно закінчила магістерську програму з біології розвитку у 1988 році. У 1990 році жінка стала студенткою Оксфордського університету, але наступного — залишила його. Повернувшись до Польщі, вона здобула ступінь доктора філософії з біології розвитку ссавців у 1993 році.
Свій професійний шлях Магдалена Жерницька-Гетц розпочала у ролі наукової співробітниці Європейської організації молекулярної біології. Спершу вона працювала з Мартіном Евансом в інституті дослідження раку Wellcome Trust. Ставши старшою науковою співробітницею Інституту Лістера, жінка заснувала власну незалежну групу в Інституті Гердона у 1997 році. Там вона зосередилася на вивченні механізмів регуляції раннього розвитку ссавців. У процесі досліджень науковиця першою встановила розвиток клітин в ембріонах мишей за допомогою РНК-інтерференції. Вона з’ясувала, що епігенетична гетерогенність на стадії 4 клітин запускає процеси, які визначають полярність, положення і майбутню роль клітин. Хоча відкриття було несподіваним, пізніше воно було підтверджене її науковою групою та іншими фахівцями.
У 2000 році Магдалена Жерницька-Гетц вийшла заміж за генетика, дослідника біології та біологічної інженерії Девіда Гловера. У шлюбі з ним вона виховала двох дітей. Залишивши Інститут Лістера у 2002 році, жінка посіла місце старшої наукової співробітниці Wellcome Trust. У 2007 році вона була запрошена до Європейської організації молекулярної біології. У тому ж році науковиця була обрана читачкою, а у 2010 році — професоркою Кембридзького університету. Це надало їй змогу розмістити свою лабораторію на кафедрі фізіології, розвитку та неврології нового освітнього закладу у 2014 році.
Незабаром Магдалена Жерницька-Гетц разом зі своїми колегами розробила методику, яка дозволяє ембріонам розвиватися без материнських тканин після стадії імплантації. Це було надзвичайно важливе відкриття, яке журнал Science визнав науковим проривом 2016 року. Переїхавши до США у 2019 році, жінка заручилася підтримкою Національного інституту охорони здоров’я, Фонду відкритої філантропії та Фонду Вестона Хевенса. Після публікації біографічної книги «Танець життя» з Роджером Хайфілдом вона потрапила до списку 50 найкращих мислителів епохи Covid-19 за версією журналу Prospect у 2020 році.
Визнання та значення дослідницької діяльності Магдалени Жерницької-Гетц
Магдалена Жерницька-Гетц зробила важливий внесок у дослідження молекулярної біології, репродуктивної медицини, ембріології та стовбурових клітин. Результатом її просвітницької діяльності є публікація понад 120 наукових робіт та підготовка понад 50 аспірантів. Дослідниця є членом низки міжнародних організацій, зокрема Британської академії медичних наук, Європейської організації молекулярної біології, Польської академії знань та Польської академії мистецтв і наук. За свої досягнення вона була нагороджена Премією за найкращі фундаментальні дослідження у галузі репродуктивної медицини від Міжнародного фонду IVI, Премією Огави-Яманаки за стовбурові клітини, Премією за лекцію ESHG, медаллю Едвіна Конкліна та іншими відзнаками.
