Проголошення незалежності Польської Республіки відкрило перед науковцями небачені раніше можливості для проведення досліджень на благо власної країни. У цей період здобути високий авторитет у світовій науковій спільноті вдалося Польському хімічному товариству. Розвиваючи міжнародне співробітництво, воно зберігає та висвітлює академічні досягнення країни протягом століття, пише сайт warsaw-name.eu.
Історія заснування та розвитку Польського хімічного товариства
У 1919 році науковці Леон Мархлевський, Станіслав Бондзинський та Ігнацій Мосцицький об’єднали зусилля для створення Польського хімічного товариства. Спершу воно поставило за мету згуртувати професійних та аматорських дослідників для організації заходів та видання першого польського хімічного журналу Roczniki Chemii. Так, здобуття Польщею незалежності як Другої Речі Посполитої надало науковцям змогу працювати вдома, а не шукати роботу за межами країни.
Першим президентом Польського хімічного товариства став піонер у галузі хімії хлорофілу Леон Мархлевський. З ініціативи виконавчої дирекції він очолив вступне наукове зібрання у Варшаві 1 листопада 1919 року. Діяльність організації поширилася не лише на столицю, але й на Краків та Львів. За початковим задумом вона заснувала перший польський хімічний журнал Roczniki Chemii у 1921 році. Спершу він висвітлював діяльність молодої польської громадськості. Згодом на його сторінках з’явилися оригінальні статті, огляди, коментарі та рецензії на книги.
Через серцеву недостатність Леон Мархлевський був змушений залишити наукову діяльність у Польському хімічному товаристві у 1932 році. 6 відділів у різних куточках країни продовжували об’єднувати понад 400 членів до Другої світової війни. Після вторгнення Німеччини у Польщу організація була офіційно заборонена. Однак в умовах окупації науковці змогли підпільно підтримувати зв’язки, організовувати зустрічі та поширювати знання. Завдяки спільним зусиллям дослідження, конференції та лекції знову стали доступними у мирний період.
У 1953 році журнал Wiadomosci Chemiczne був обраний основним виданням для публікації звітів про діяльність Польського хімічного товариства. У 1960 році його президентом вперше стала жінка — фізико-хімік Аліція Дорабяльська. Після цього члени організації заснували Музей Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві у 1967 році. Він присвячений життю та діяльності нобелівської лауреатки, яка відкрила полоній та радій. Водночас після перейменування журналу на Polish Journal of Chemistry всі матеріали почали публікуватися англійською мовою.
У 1999 році Польське хімічне товариство увійшло до складу ChemPubSoc Europe, європейського консорціуму наукових спільнот. У 2006 році він підтвердив свою важливість та авторитет завдяки новому статусу організації суспільно корисної діяльності. У 2019 році понад 800 учасників долучилися до наукової конференції з нагоди 100-річчя товариства.
Визнання та значення діяльності Польського хімічного товариства
Підсумовуючи діяльність Польського хімічного товариства, варто зазначити, що його дослідження активно публікуються в авторитетних наукових журналах, таких як Batteries & Supercaps, Electrochemical Science Advances та Analytical Science Advances. Водночас партнерство з ним підтримують SITPChem, MNiSW, PAN, PTBioch, PTF та BASF POLAND. До відомих почесних членів організації належать Марія Кюрі, Юзеф Богуський, Казимир Фаянс, Ярослав Гейровський, Теодор Сведберг тощо. За видатні досягнення у хімії вона нагороджує медаллю імені Єнджея Снядецького, медаллю імені Віктора Кемули, медаллю імені Станіслава Костанецького та іншими відзнаками.
