Як і у кожному місті-мільйоннику, у Варшаві зі зростанням кількості населення збільшилися і сміттєзвалища. Їх кількість почала загрожувати навколишньому середовищу і не відповідала стандартам ЄС. Тож влада почала модернізацію сміттєзвалищ, аби вони почали приносити користь. З часом їх обладнали системами газовідведення. Одним з етапів модернізації було будівництво сміттєспалювального заводу. Як це сприйняли мешканці Варшави, які показники заводу та чи є він безпечним? Шукайте відповіді на ці питання далі у статті на warsaw-name.eu. Також дізнавайтеся як у Варшаві борються з забрудненням навколишнього середовища.
Які були передумови до змін?
Коли Польща обрала рух до ЄС, однією з ключових проблем була екологічна. Тож за кілька років наприкінці 20 століття на рівні держави було прийнято законодавство про поводження з відходами. Вимоги до стану сміттєзвалищ стали вищими, тож їх модернізація стала необхідністю. Тоді у Варшаві експертна комісія провела перевірку сміттєзвалищ. Вони зʼясували стан, управління та окреслили ті роботи, які необхідно було виконати за короткий проміжок часу. Ті сміттєзвалища, які так і не вдалося адаптувати до нових правил, були закриті.
Проте минув довгий період після прийняття на законодавчому рівні усіх змін. Справжня революція у сфері поводження з відходами відбулася вже у 2010-х роках. Тоді відповідальність за сміттєзвалища перейшла на органи місцевого самоврядування. Влада Варшави встановила ціни за вивезення сміття та розвивала сортування відходів. У той час на сміттєзвалищах часто виникали пожежі. Тож, аби цьому запобігти, заборонили викидати на полігон легкозаймисті відходи. Також кожне сміттєзвалище у Варшаві обладнане системою відведення газу. Дуже важливим є питання безпеки. І цей аспект значно здорожує вартість будівництва таких заводів. У структурі загальної вартості будівництва такі витрати можуть складати до 50%.
Для мешканців Варшави діє покарання за спалювання сміття у домашніх умовах. Законодавство передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 30 діб або штраф до 5000 злотих. При цьому одне покарання не виключає інших. І якщо люди знову вчинять цей злочин, то понесуть покарання.
Перший сміттєспалювальний завод
У Варшаві у 1912 році було збудовано перший сміттєспалювальний завод. Він був розташований у районі Повонзки. Головним завданням перед керівництвом заводу було розвʼязання проблеми накопичення відходів у столиці. Завод обладнали для спалювання побутового сміття та зменшення обсягів відходів, що потрапляли на міські звалища. До складу новоствореного заводу входили дезінфекційні камери та лазня, а також пральня та двокамерна система спалювання сміття. Тепло, яке виділяв завод, використовувалося для виробництва технологічної пари, гарячої води та для нагрівання. Вже на початку 20-х років 20 століття продуктивність сміттєспалювального цеху була недостатньою для потреб міста. Перші плани розширення обʼєкта були створені у 1925 році. Тоді за участю французької компанії мали намір збільшити сміттєспалювальний цех та побудувати три нові. У 1944 році під час Варшавського повстання цех був розбомблений і після Другої світової війни його більше не відновлювали. Та все ж у свій час він відіграв важливу роль у розвитку системи управління відходами у Варшаві.
Сучасний сміттєспалювальний завод
Перший екологічно безпечний сміттєспалювальний завод був збудований у Варшаві. Рішення про будівництво прийняли на початку 90-х років 20 століття. Майже 10 років тривали адміністративні процедури та саме будівництво установки. Тоді відбувалися масові протести. Зрештою завод з утилізації стійких побутових відходів у Варшаві був запущений у 2000 році. На етапі проєкту будівництва передбачили, що це буде багатогалузевий завод, в якому сортовані відходи будуть використовувати для вторинної сировини, а також сміття буде термоперероблено і компостовано. Сміття у процесі згоряння перетворюється на дрібні гранули, які не несуть шкоди для навколишнього середовища. Більшість процесів на заводі автоматизована. Робочий процес на підприємстві контролює оператор лінії за допомогою системи відеоспостереження. Щоранку працівники перевіряють систему, якщо все добре, то запускають процес.
Горіння відбувається у решітковому котлі з решіткою “Krüger”. Решітка складається з трьох секцій: сушка відходів, згоряння і вигорання. Температура горіння становить 1 000 градусів за Цельсієм. При основній роботі установка виробляє 1,4 МВт електроенергії та 9,1 МВт теплової потужності. Встановлена установка знаходиться у триступеневій системі очищення вихлопних газів. Першим етапом є некаталітична редукція оксидів азоту при вприскуванні парів аміаку у вихлопні гази. Наступним етапом є виділення газів.
Серед основних показників заводу є:
- потужність. Тут утилізують до 300 тисяч тонн відходів на рік;
- вироблення енергії. Завод виробляє теплову та електричну енергію, яка використовується для обслуговування потреб населення міста;
- фільтрація. Система очищення диму відповідає суворим екологічним стандартам ЄС та забезпечує мінімальні викиди шкідливих речовин;
- зменшення кількості відходів. Спалювання дозволяє зменшити об’єм сміття до 90%.
Будівництво заводу супроводжувалося інформаційно-освітньою кампанією для мешканців Варшави. Особливо для тих, хто жив поряд з заводом. Для людей були створені інформаційні стенди, публікації у ЗМІ, організовані екологічні лекції у навчальних закладах. Просвітницька робота дала свої результати. Люди сортують сміття на кілька категорій, аби далі його можна було спалювати.
Критика та екологічність сміттєспалювального заводу
Важливим аспектом, на якому робили акцент при будівництві заводу, була екологічність. На заводі створили систему багатоступеневого очищення диму. Вона мінімізує викиди діоксидів сірки, оксидів азоту та твердих частинок у повітря. Після спалювання відходів залишається шлак – те, що не згоріло. Спочатку його висушують, пізніше перебирають та за допомогою магніту забирають металеві частини. Також шлак механічно фільтрують, а з залишків отримують будівельний матеріал. У Варшаві цей шлак зазвичай використовують для будівництва автошляхів.
Проте і досі є частина активного громадського сектору, яка вважає, що сміттєспалювальні заводи не можуть бути безпечними. Вони впевнені, що під час спалювання сміття повітря забруднюється. Тож дискусії серед мешканців Варшави тривають. У 2021 році серед відходів, які потрапили на сміттєзвалище у Варшаві, була тонка плита, яка випромінювала радіацію. Апарат, який перевіряв сміття, показав наявність радію. Столична компанія з переробки сміття запевнила, що знахідка не становить загрози для працівників, місцевих жителів та навколишнього середовища.
Ще одна проблема, яка залишається актуальною, є обмеження спроможності заводу. Кількість мешканців міста продовжує збільшуватися, кількість сміття теж, але завод не може впоратися з усіма запитами. Тож є потреба у створенні додаткових рішень. У планах міста — продовження інвестицій у переробку відходів, розширення сортувальних ліній та популяризація вторинного використання матеріалів.
