Едуард Страсбургер – варшавський ботанік, якому вдалось здобути славу завдяки своїм науковим дослідженням. Він отримав чимало нагород за свою наполегливу працю, пише сайт warsaw-name.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про кар’єру варшавського науковця.
Походження
Едуард Страсбургер народився у 1844 році у Варшаві. Його батько був власником кондитерської крамниці у місті. Мати походила з роду відомих варшавських архітекторів. Окрім Едуарда, у родині було ще п’ятеро дітей.
Спершу юнак навчався вдома. Згодом батьки його відправили на навчання до місцевої середньої школи. Саме там Едуард захопився ботанікою. Але у батьків були інші плани на майбутнє свого сина – вони прагнули, аби хлопець опікувався сімейною кондитерською. Едуард не зрадив своє захоплення, тож родина була змушена прийняти рішення сина.
У 1862 році Страсбургер став студентом Варшавського університету, де вивчав ботаніку під керівництвом професора Єжи Александровича. Згодом він відправився на навчання до Німеччини. У Бонні Едвард заглибився в анатомію рослин, а в Єнні дізнався більше про їхній розвиток. Під час свого перебування у Німеччині він познайомився із зоологом Ернстом Геккелем.
Наукова діяльність
У 1866 році Едуард здобув ступінь доктора філософії в галузі ботаніки на основі неопублікованої дисертації. Цього ж року він повернувся до Варшави. Вже тут Страсбургер підготував свою дипломну роботу “Короткий нарис історії розвитку продихів у рослин”. На основі цього матеріалу він отримав ліцензію на викладання на факультеті математики та фізики у Варшавській головній школі. Здебільшого Едуард проводив заняття з гістології, анатомії та фізіології рослин.
На початку 70-х років науковець отримав запрошення на роботу в університет в Єні, тож йому довелось переїхати до Німеччини. У цьому навчальному закладі він очолив кафедру ботаніки як доцент.

Коли Едуард зацікавився ботанікою, він почав збирати рослини, маркувати їх і колекціонувати гербарій. Перебуваючи в Парижі, науковець брав участь у флористичних подорожах. Після повернення до Варшави він почав відвідувати Ботанічний сад, де під керівництвом Александровича маркував рослини та збирав гербарій. Під час навчання в Єні Едуард розпочав дослідження в галузі морфології розвитку рослин – підготував докторську дисертацію в цій галузі. Після повернення до Варшави продовжив дослідження в галузі морфології розвитку. У варшавський період розпочав дослідження чергування поколінь у різних груп рослин. Спочатку він вивчав хід запліднення у папоротей і хвойних. Також дослідження Страсбургера стосувалися цитології, анатомії та ембріології. До головних досягнень можна віднести перший детальний опис зародкового мішка у голонасінних і покритонасінних рослин, а також демонстрацію існування подвійного запліднення у покритонасінних.
Загалом Страсбургера вважають одним з найвидатніших ботаніків свого часу. Йому були присвоєні почесні докторські ступені університетів Геттінгена, Оксфорда, Коннектикуту, Чикаго і Брюсселя. Він став членом багатьох академій наук, зокрема у Берліні, Мюнхені, Парижі, Королівського товариства в Лондоні, Американської академії мистецтв і наук у Бостоні, Національної академії наук США, Королівської Ірландської академії в Дубліні, академії в Турині, бельгійської, голландської, датської та норвезької академії. У 1873 році Академія наук у Кракові обрала його членом-кореспондентом.
Едуард Страсбургер неабияк поважав свою роботу. Він трепетно ставився до своїх досліджень. Його життя – це була його робота. Попри таке захоплення наукою, йому вдалось побудувати власну сім’ю і стати батьком для двох чудових дітей. Його син пішов його шляхом і став лікарем-терапевтом і професором університету Франкфурта-на-Майні.
