Він був польсько-французьким генетиком. Мова йде про варшав’янина Пьотра Слонімського. У цьому матеріалі на сайті warsaw-name.eu ми більш детально розповімо як уродженець польської столиці зміг здобути славу в інших європейських країнах.
Юність
Пьотр Слонімський народився у 1922 році у Варшаві у родині науковців. Його прадід, Хаїм Зеліг Слонімський, був математиком, астрономом, винахідником і автором численних наукових книг на івриті. Дід Пьотра, Станіслав Слонімський, був відомим варшавським лікарем. Батько Пйотра Слонімського, Пьотр Вацлав Слонімський, також займався медициною і спеціалізувався на зоології, гістології та ембріології.
Пьотр навчався у престижній гімназії імені Стефана Баторія у Варшаві. Під час навчання він вирішив, що піде шляхом своїх предків. Попри окупацію польської столиці, Слонімський вивчав медицину на таємному медичному факультеті Варшавського університету. Після війни йому вдалось закінчити своє навчання у Ягелонському університеті. У 1946 році він став лікарем.
Під час Другої світової війни Пьотр брав активну участь в бойових діях. Також він був учасником Варшавського повстання, а згодом почав працювати фельдшером на перев’язному пункті у польській столиці. За свої заслуги Слонімський був нагороджений Хрестом Доблесті. Під нагляд його взяла радянська поліція, яка вважала його політичним ворогом. Тож Пьотру довелося виїхати до Франції, де він оселився у Парижі.
Наукова кар’єра
У французькій столиці Слонімському вдалось знайти роботу в Інституті фізико-хімічної біології в лабораторії Бориса Ефрусі. Там Пьотр став бенефіціаром стипендії від Національного центру наукових досліджень. Завдяки наполегливій праці варшав’янину вдалось здобути ступінь доктора біологічних наук у 1952 році. Його робота в галузі генетики щодо механізмів успадкування цитоплазми у дріжджів принесла йому популярність і численні пропозиції роботи в найкращих французьких лабораторіях.
Цікавим фактом є те, що Слонімський випадково зацікавився генетикою. Під час війни науковець натрапив на книгу, яку залишили під час втечі німецькі військові. Це був довідник з біології видатного австрійського біолога, філософа та кібернетика Людвіга фон Берталанфі. Пьотра неабияк зацікавив зміст книги, зокрема розділи про генетику.
Слід підкреслити, що в першій половині 20 століття генетика була надзвичайно абстрактною дисципліною, а поняття гена було відірване від конкретної фізико-хімічної реальності. Структура ДНК була відкрита лише в 1953 році, а в 1940-1950-х роках зародилася молекулярна біологія, яка дозволила науковцям краще зрозуміти основи передачі генів, тому Слонімський зацікавився цією темою з погляду сучасної науки.
Наукова кар’єра Пьотра розвивалась з шаленою швидкістю у Парижі. Вже в 1962 році він став професором в місцевому навчальному закладі, а в 1967 році заснував відому молекулярно-генетичну лабораторію.
Попри те, що Слонімський побудував чудову кар’єру у Франції, він ніколи не забував про свою Батьківщину. Вперше після Другої світової війни йому вдалось повернутись до Польщі у 1965 році. Слава про Слонімського швидко досягла польського наукового світу, і в 1976 році він здобув ступінь почесного доктора Вроцлавського університету за внесок у розвиток генетики та польсько-французьку співпрацю в науковій сфері. Протягом багатьох років він також був постійним гостем у Варшаві, де не лише зміцнив співпрацю з Інститутом біохімії та біофізики Польської академії наук, а й брав активну участь у дискусіях про майбутнє країни з ключовими діячами польської культури та політики.