Поєднати у собі пристрасть до мисливства та захисту природи вдалося Яну Штольцману — натуралісту, зоологу та просвітнику. Надихнувши покоління дослідників, він залишив не лише багатий науковий доробок, але й традицію вивчення та збереження довкілля, пише сайт warsaw-name.eu.
Ранні роки та науковий шлях Яна Штольцмана
Ян Штольцман народився 19 листопада 1854 року у Варшаві. З раннього віку він захоплювався діяльністю Густава Емара, Томаса Майна Ріда та Жуля Верна. У 1872 році хлопець взявся за опанування зоології в Імператорському Варшавському університеті. Після цього він посів місце у Зоологічному кабінеті у Варшаві, який згуртовував дослідників з різних країн. Тоді керівником наукового центру був зоолог та колекціонер Владислав Тачановський, який призначив студента своїм асистентом. Йому доручили формування ентомологічної збірки та препарування птахів.
Перервавши здобуття освіти, Ян Штольцман вирушив у наукову подорож до Південної Америки. З 1875 року він виконував свої обов’язки переважно у Перу, а з 1882 — переважно в Еквадорі. Водночас під час тимчасового перебування у Європі дослідник закінчив навчання у 1981 році. Вперше отримавши можливість полювати на тварин, він зібрав декілька сотень видів птахів. Деякі екземпляри були маловідомі, 4 з них — зовсім невідомі європейським орнітологам.
Повернувшись до Варшави у 1884 році, Ян Штольцман зосередився на самостійній науковій роботі та упорядкуванні колекцій. У 1887 році він обійняв посаду директора у Зоологічному музеї імені Браницьких, а згодом — професора геології та палеонтології. Високо оцінюючи репутацію видатного науковця та мисливця, польські магнати запрошували його на полювання у свої маєтки. Зокрема, він бував в угіддях графа Августа Замойського у Ружанах та Ксаверія Браницького поблизу Києва.
У 1899 році Ян Штольцман заснував журнал «Łowiec Polski», перше періодичне видання про полювання у російському поділі. На початку 1900 року він разом з Юзефом Миколаєм Потоцьким та Генриком Ліхтенштейном організували експедицію до Африки. Щоб підготуватися до неї, вони купили мисливське спорядження та інструменти для наукових досліджень, а також найняли помічників. Подорожуючи Єгиптом та Суданом, дослідники відвідали пустелі та савани Каїра, Луксора, Хартума й Сеннара. За декілька тижнів вони вбили десятки великих тварин, серед яких слони, леви, буйволи та антилопи. Водночас Ян Штольцман зібрав понад 160 зразків птахів для Зоологічного музею імені Браницьких, зокрема журавлів, ібісів та орлів. У березні 1900 року поляки залишили Африку.
Після повернення додому Ян Штольцман опублікував книгу «На Блакитному Нілі» у 1902 році. Закарбувавши спогади про подорож, він надав читачам не лише мисливські історії, а й детальні описи природи, фауни та культури місцевого населення. У 1924 році науковець почав викладати мисливство у Варшавському Університеті Сільського Господарства. У 1926 році він долучився до діяльності Національної ради з охорони природи. Помер чоловік 29 квітня 1928 року у Варшаві.
Визнання та значення дослідницької діяльності Яна Штольцмана
Ян Штольцман зробив важливий внесок у розвиток зоології та орнітології. Він написав понад 350 наукових та пізнавальних праць, серед яких «Ornitologia łowiecka», «Peru: wspomnienia z podróży» та «Łowiectwo». Вони опубліковані у Великій Британії, Франції, Німеччині, Польщі та Росії. На честь дослідника було названо низку таксонів, зокрема Liolaemus stolzmanni, Microlophus stolzmanni, Chlorothraupis stolzmanni, Catharus dryas sztolcmanni та Oreotrochilus stolzmanni.
