Park Praski

Park Praski — найстаріший парк правобережної Варшави, із жирафом замість пам’ятника

Він постав там, де раніше стояли наполеонівські укріплення, пролягало старе русло Вісли й тягнулася дерев’яна забудова, знесена під фортифікації. Дозвіл на облаштування парку дали 1865 року, роботи вели шість років, а 1871-го його відкрили для мешканців — як перший великий публічний зелений масив на правому березі. Сьогодні він має 18,7 гектара і є саме тим, чим міські парки мають бути: зранку тут бігають, пополудні грають у шахи, увечері в концертній мушлі грає вже хтось інший. Символ місця — тринадцятиметровий сталевий жираф, який празька молодь використовує як орієнтир. З півночі парк межує із зоологічним садом — але це окрема, квиткова установа, а не частина парку.

Родзинки

• Żyrafa — металева скульптура заввишки 13 метрів, виконана 1981 року Władysławem Fryczem; стоїть на власному майдані й лишається найвпізнаванішим об’єктом усієї Pragi-Północ.
• Muszla koncertowa — парковий амфітеатр на кількасот осіб, улітку головна сцена культурних подій правобережної Варшави: концертів, фестивалів і вистав.
• Розпилювальний фонтан — гранітна інсталяція біля майдану з жирафом, яка у спеку випускає охолодну мряку; один із найвдаліших елементів останньої модернізації.
• Погруддя Elizy Orzeszkowej — пам’ятник 1938 року різця Henryka Kuny, один із небагатьох довоєнних скульптурних об’єктів, що збереглися в цій частині міста.
• Історична питна колонка — джерельце 1936 року на честь п’ятдесятиліття варшавського водогону; дрібниця, яка каже про парк більше, ніж інша табличка.
• Вольєр ведмедів — його веде зоологічний сад, але видно його з боку парку, без заходу на територію зоо і без квитка; для багатьох відвідувачів це перша причина сюди прийти.

Що всередині

Парк пройшов комплексну реновацію в 2019–2022 роках: замінили алеї, покращили доступність і доповнили обладнання, не чіпаючи історичного композиційного устрою. Результат — територія, яка обслуговує дуже різні групи водночас.

• великий дитячий майданчик після модернізації, з лазилками й елементами, доступними для дітей з інвалідністю;
• два вуличні спортивні майданчики в різних частинах парку;
• шахові столики біля майдану з жирафом — місце зустрічей, яке працює незалежно від пори року;
• скульптури тварин уздовж алей, зокрема кам’яні фігури, які тішать дітей не менше за майданчик;
• деревостан із понад 70 видів віком від 60 до 130 років — клени, липи, в’язи, тополі, ясени, а також платани, гінкго і каштан їстівний; інвентаризація 2019 року нарахувала 2266 дерев;
• автоматичні туалети, велопарковки, велодоріжки і заклади харчування при межах парку.

Чим зайнятися і для кого

• Родини з дітьми — майданчик, скульптури тварин, розпилювальний фонтан і вольєр ведмедів складаються в готовий маршрут на ціле пообіддя.
• Глядачі й меломани — літня програма концертної мушлі безкоштовна і є однією з важливіших культурних подій правобережної Варшави.
• Спостерігачі за птахами — тут виявлено 64 види, а в парку розвішано 106 гніздових будиночків; старі дуплисті дерева заселяють також кажани.
• Бігуни й велосипедисти — 18,7 гектара з рівними алеями і включенням у ширшу мережу велотрас дають змогу трактувати парк як етап довшого маршруту.
• Люди старшого віку й гравці — шахові столики під жирафом самі собою є світською інституцією, що працює щодня.
• Ті, хто оглядає Pragę — парк лежить у центрі історичного району і сусідить з історичними храмами та із зоо, тож із нього добре починати цілоденний огляд.

Як дістатися і практичне

Парк лежить на Pradze-Północ, за кілька хвилин пішки від станції метро Dworzec Wileński на лінії M2. Уздовж південної та західної межі курсують трамваї й автобуси із зупинками просто біля входів, тож дорога з лівобережної Варшави займає кільканадцять хвилин. Територія не обгороджена і доступна цілодобово, вхід безкоштовний, а входів кілька — з кожного боку. На спокійну прогулянку з жирафом, мушлею і колонкою вистачить години-півтори. Увага на найчастіше непорозуміння: зоологічний сад, що прилягає до парку з півночі, — окрема установа з власним квитком, регламентом і графіком роботи, і прогулянка парком нічого в ньому не охоплює. Якщо хочете побачити обидва місця, закладайте цілий день.

Коли відвідати

Навесні парк найефектніший знизу: масово висаджені крокуси, нарциси й проліски сибірські зацвітають раніше, ніж розпустяться дерева, а одразу за ними йдуть глоди й декоративні плодові дерева. Влітку центр життя переноситься на майдан із жирафом — розпилювальний фонтан охолоджує повітря, а в концертній мушлі майже щотижня щось відбувається. Осінь належить деревам: понад сімдесят видів забарвлюються різним темпом, тож платани, гінкго й клени кілька тижнів дають повну палітру, а алеї саме тоді найспокійніші за весь рік. Взимку парк робиться просторим і тихим; це найкращий момент для спостереження за птахами, які тримаються біля гніздових будиночків і старих дупел, а шахові столики працюють навіть у мороз.

Цікаво знати

Місце під парк звільнили наполеонівські фортифікації: у 1808–1811 роках на Pradze знесли цілі квартали дерев’яної забудови, а парк постав пізніше на еспланаді форту Śliwińskiego, частково на давньому руслі Вісли — західна частина лежала на заплавних землях і час від часу підтоплювалася. 4 квітня 1865 року цар Олександр II видав указ, що дозволяв закласти парк; роботи вели в 1865–1871 роках під керівництвом Jana Dobrowolskiego, який займався також Ogrodem Krasińskich і Ogrodem Saskim. До 1916 року парк звався Aleksandryjskim, потім Praskim, а від 1998 року офіційно називається Park Praski im. Żołnierzy 1 Armii Wojska Polskiego. У 1914 році тут постала театральна будівля, перероблена 1928 року на кінотеатр Dom Żołnierza, а 1937 року звели 28-метрову парашутну вежу, розібрану в 1960-х. У 1927 році вирішили, що в північній частині парку постане зоологічний сад — його відкрили 11 березня 1928 року, згодом він розрісся майже до сорока гектарів і був виділений як самостійна установа. Його директором у 1928–1950 роках був Jan Żabiński, який разом із дружиною Antoniną під час окупації переховував на території зоо євреїв; їхня модерністська вілла «Pod Zwariowaną Gwiazdą» сьогодні містить експозицію про цю історію, а від жовтня 2022 року сад офіційно носить ім’я Antoniny i Jana Żabińskich. 3 липня 1990 року парк разом із зоо внесли до реєстру пам’яток під номером 1434-A. Одна з паркових алей носить ім’я Kazimierza Lisieckiego «Dziadka», празького педагога, вихователя кількох поколінь варшавської молоді.

Поради відвідувачу

• Якщо хочете побачити ведмедів, не заходячи до зоо, підійдіть до вольєра з боку парку — його видно ззовні й квиток не потрібен.
• Влітку заздалегідь перевіряйте програму концертної мушлі; більшість подій безкоштовні, але на популярніші концерти варто прийти раніше по добре місце.
• Пам’ятайте, що в зоо власний регламент — собак туди не пускають, хоча самим парком гуляти з собакою можна без перешкод.

Питання й відповіді

Чи вхід до Parku Praskiego платний? Ні, парк безкоштовний, не обгороджений і доступний цілодобово. Плата стосується виключно сусіднього зоологічного саду.

Чи зоо входить до складу парку? Ні. Зоологічний сад прилягає до парку з півночі й до 1927 року справді був його частиною, але відтоді це окрема, квиткова установа з власним графіком і регламентом.

Чи можна побачити ведмедів безкоштовно? Так. Вольєр веде зоологічний сад, але його видно з боку парку, тож огляд тварин не потребує входу на територію зоо чи купівлі квитка.

Звідки в парку жираф? Це металева скульптура заввишки 13 метрів, виконана 1981 року Władysławem Fryczem. Вона стоїть на окремому майдані із шаховими столиками і є символом парку.

Як дістатися громадським транспортом? Найпростіше метро лінії M2 до станції Dworzec Wileński, а звідти кілька хвилин пішки. Уздовж південної та західної межі парку курсують також трамваї й автобуси.

Скільки часу закласти? На сам парк — від години до півтори. Якщо плануєте ще й зоо, знадобиться цілий день, бо це велика територія й окрема установа.

Чи парк дружній до дітей? Так. Після реновації 2019–2022 років він має модернізований майданчик з елементами, доступними для дітей з інвалідністю, розпилювальний фонтан, скульптури тварин і рівні алеї для візків.

Чи відбуваються тут культурні події? Так, улітку концертна мушля є головною просторовою сценою правобережної Варшави — вміщає кількасот осіб і приймає концерти, фестивалі та театральні вистави.